Інститут нафти Української Академії наук
Загальна численність інституту — 202 чол.; наукових співробітників — 91, академік — 1, член-корреспондент — 1, докторів наук — 1, кандидатів наук — 12. Загальний науковий напрямок: Інститут нафти Української Академії наук є відома науково-виробнича організація. Заснований 29.12.1992 р. як спільне підприємство з колективною власністю „Інститут нафти Української Академії наук національного прогресу”, а з 2005 р. перереєстрований як підприємство з суспільною формою власності „Інститут нафти УАН”. свою практичну діяльність з виконання науково – дослідницьких робіт він розпочинає з 1993 р. у галузі геологічної розвідки, зокрема сейсмоакустичної міжсвердловинної томографії нафтових та газових покладів, які попередньо були замовлені відомими нафтовими компаніями „ВНИИнефть” та „Роснефть” (м. Москва). Водночас, розвиває інші нові технології у теоретичних та конструкторських напрямках. Це стосується технологій буріння, інтенсифікації розробки виснажених нафтових покладів, реанімації ”старих” свердловин і інтенсифікації видобутку з них вуглеводнів, оптимізації режимів трубопровідного транспорту та ін.Інститут з дня заснування (1992 р.) веде науково – дослідницькі роботи для вирішення широкого спектру проблем у нафтогазовій галузі, що стосуються інтенсифікації видобутку вуглеводневої сировини з надр, інтенсифікації розробки нафтогазових покладів та інших споріднених проблем шляхом розробки найсучасніших технологій. Кожна з них, по оцінкам фахівців, найефективніша серед відомих на цей час у нафтогазовій галузі, а саме: - технологія міжсвердловинної 3D або 4D томографії (детальної сейсмоакустичної розвідки) геологічних характеристик гірських порід; - технологічна програма „Цільник”, яка дає змогу інтенсифікувати розробку виснаженого нафтового та газоконденсатного родовища за допомогою керованого, експертованого, масованого впровадження систем коротких горизонтальних стовбурів із „старих” свердловин; - технологія електробуріння горизонтальних та похилих стовбурів нових свердловин багаторесурсним буровим снарядом; - технологія акустичного інтерактивного моніторингу траєкторії руху бурового інструменту; - технологія видобутку нафти за допомогою „думаючого” насосу НД-80; - технологія акустичної дії на привибійну зону та внутрішньосвердловинної переробки високоглейкої нафти та іншої нафти за допомогою керованого та дозованого ультразвукового її крекінгу безпосередньо у вибої свердловини; - технології „кавітаційного” крекінгу нафти для забезпечення глибокого (більш як 90%) виходу світлих нафтопродуктів і обладнання, що її реалізує у вигляді міні - НПЗ; - та інших технологій, які наведені у Пояснювальній записці. На жаль, тільки деякі з цих технологій використовують, в основному, виключно за кордоном на нафтогазових підприємствах Російської Федерації та ін. країн. Інститутом проведені випробування та ліцензування у РФ технології детальної просторової розвідки нафтогазових покладів. Її можна використати не тільки на вертикальних, але й на викривлених стовбурах нафтогазових свердловин. Проведено патентування системи сейсмоакустичної міжсвердловинної томографії – „ГЕОЗОР” та апаратури, що її реалізує. Вказана технологія дає змогу не тільки побудувати довільні міжсвердловинні розрізи, а зокрема уточнити геологічне уявлення про весь поклад і точно підрахувати його запаси. У 1994 – 1996рр проводились промислові експерименти на нафтогазових родовищах України і Росії, щодо визначення спроможності вказаної технології та технологічного обладнання. І вже починаючи з 2001р по 2006р ця технологія використовується нами на 7 родовищах вуглеводневої сировини у Росії як альтернативна геофізична технологія моніторингу геологічного стану. У період 1996 – 1997 рр. проводились роботи з томографування підземної частини Саркофагу (об’єкту „Укриття” ЧАЕС) з метою визначення напружено – деформаційного стану ґрунтів підвалин. Синхронно проводились роботи з інженерної геофізики ще на декількох об’єктах. Фахівцями Інституту проведені роботи з перекладу на Українську та Російську мову основної міжнародної нормативної технічної документації ЮНЕСКО. З 1998 р. по 2001 р. в інституті розроблялась нова технологія інтроскопії замкнених з зовні технологічних реакторів. Прилад, який реалізовував цю технологію, дістав назву – „Ультразвуковий томограф реактору”. В дещо зміненому варіанті ця технологія була застосована для розробляння медичного ультразвукового томографа дантиста. У 2001р фахівцями інституту, на підставі теоретичного аналізу сучасних технологій „глибокої” переробки нафти, були проведені всебічні теоретичні і експериментальні дослідження по проектуванню та виготовленню лабораторного устаткування – стенду „СГА 2 - 25 - 7”. На стенді проводилось відпрацювання термогідродинамічних та акустичних режимів ультразвукового крекінгу зразків високоглейкої нафти. Результати експериментальних та теоретичних досліджень перетворень вуглеводневої сировини кавітаційними методами обумовили можливість, спочатку крекінгу, а у подальшому синтезу сирої нафти у най поширені види моторного палива. У тому ж 2001 р. фахівцями інституту розроблялась технологія керованого, дозованого ультразвукового крекінгу сирої, високоглейкої нафти. Проводяться дослідження режимів такої технології на вказаному гідроакустичному стенді „СГА 2- 25-7”, який, водночас, є прототипом нафтоперегінного міні заводу МЗХКН 20-2-25. На підставі тих же результатів експериментів розроблений свердловинний пристрій, який отримав назву „Кавітатор”, шифр ПСК 2-25-10М та подаються заявки на отримання патенту до відповідних відомств України, Росії та інш. країн. З 2002 р. проведена розробка промислової технології внутрішньосвердловинного ультразвукового крекінгу нафти, виготовлення свердловинного приладу – кавітатор, відпрацювання технологічних режимів, патентування цієї технології. З 1991 р. і на сьогодні проводиться розробка та впровадження методу видобування нафти, інтенсифікації та підвищення нафтовіддачі на виснажених та обводнених нафтових родовищ згідно з технологією „ЦІЛЬНИК”. У тому числі: побудови методичної інформаційної та апаратурної основи автоматизованої системи експертування та керування розробки – „ГЕОЕКСПЕРТ”, спеціальних методів буріння розгалужених стовбурів свердловин, інтенсифікації видобутку нафти з недіючих свердловин за допомогою технологій, що отримали назву – „ЗУМПФ”, „ШКАРАЛУПА”, „ГІДРОТОК”, „ГІДРОГОРИЗОНТ”, „ТЕПЛОГОРИЗОНТ” та багато інших. Проводиться відпрацювання та патентування всіх елементів вказаних споріднених технологій.
Треба підкреслити, що розроблені Інститутом технології, в першу чергу спрямовані на „реанімацію” вітчизняної нафтогазової промисловості і визнані найефективнішими серед споріднених у цій галузі, але, за браком державної підтримки та коштів не всі запатентовано, тому багато фірм використовують деякі з них без посилання на нас. Переговори щодо застосування наших технологій Інститут проводить виключно за кордоном, а саме у РФ. Інститут нафти УАН постійно бере участь у наукових і практичних конференціях з проблем геофізики, нафтової геофізики та нафтогазовидобування. В основному це відбувається за підтримки великої кількості спонсорів. Впродовж всього періоду розвитку Інститут підтримує ділові стосунки з відомими фірмами та організаціями. Зокрема з ТОВ „Лукойл – Західна Сибір”, „Татнафта”, „Башнафта” та ін. і виконує спільні науково – дослідницькі та практичні роботи з ними. З тематики науково – дослідницьких робіт науковцями інституту надруковано понад 40 робіт, отримано 3 патенти, подано 6 заявок на отримання патентів. Хоч за 13 років свого існування Інститут нафти, спочатку як ІН УАН НП (з 1992 р.), а в останній час – ІН УАН (з 2004 р.), пізнавав і злети, і падіння, поєднані з економічними процесами розвитку нашої держави, але опрацювання оригінальних нафтогазових технологій фахівці Інституту ніколи не зупиняли. У 2006 р. Інститут отримав Дозвіл Держпромгірнагляду України на право виконання робіт підвищеної небезпеки у нафтогазовій галузі та Ліцензію Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на право виконання робіт з пошуку (розвідки) корисних копалин та інших робіт. У діяльності організації приймало участь понад 320 фахівців. Це — нафтовики, буровики, геологи, електронники, математики, програмісти, фізики, термодинаміки, геофізики, зв’язківці, хіміки–органіки, конструктори, металурги, матеріалознавці, акустики, економісти, юристи, фотографи, художники, дизайнери та багато інших, фахівців, менш визначних професій. ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ Набула теоретичного і практичного розвитку технологія автоматизованої інтерактивної побудови детальних геологічних розрізів нафтогазових та ін. покладів, зокрема, дослідження міжсвердловинного простору на великих відстанях до 2000м та глибинах до 2400м при довільному, зокрема, у кущовому розташуванні свердловин, на суші та у морі. Основні виробничі проблеми, які вирішені за допомогою даної технології – визначення напрямку вибурювання нових похилих, викривлених та розгалужених горизонтальних стовбурів нафтових свердловин, уточнення побудови продуктивних пластів, контроль наслідків гідророзривів та ін. Можливості цієї технології дають змогу не тільки побудувати окремі розрізи, а й створити просторові математичні моделі гірських властивостей цих покладів. На таких моделях можна визначити окремі особливості генезису покладу і визначити деякі його характеристики, зокрема запаси сировини. На даний момент виготовлені дослідницькі взірці систем – „ГЕОЗОР 1.58” та „ГЕОЗОР 3D”, що реалізують цю технологію. проведені теоретичні дослідження, проектування і виготовлення лабораторного устаткування – гідроакустичного стенду „СГА 2 - 25 - 7” для відпрацювання на ньому оптимальних термогідродинамічних та акустичних режимів ультразвукового крекінгу високоглейкої нафти. Здійснені повномасштабні експериментальні дослідження термогідродинамічних перетворень вуглеводневої сировини у найпоширені види моторного палива за допомогою вивчення кавітаційних процесів у нафті, проведено патентування технології. На підставі цих результатів буде створений робочий прототип нафтоперегінного міні-заводу з вдвічі більшою спроможністю переробки нафти. Для одного з обводнених до рівня 90 – 98% нафтового родовища України, на вибраній ділянці запроектований метод інтенсифікації його розробки згідно з технологією „ЦІЛЬНИК”. У тому числі побудована методична, інформаційна, програмна та апаратурна основа автоматизованої системи експертування та керування розробки нафтового покладу – „ГЕОЕКСПЕРТ”, по оцінкам якої буде створена система коротких горизонтальних стовбурів із „старих” свердловин. Технологія дозволить в декілька раз підвищити нафтовіддачу дослідної ділянки. На Коханівському „безперспективному”, з точки зору деяких поважних організацій, родовищі високоглейкої нафти, де коефіцієнт нафтовіддачи затверджений у ДКЗ складає близько 5%, запроектоване впровадження нашої технології внутрішньосвердловинного ультразвукового крекінгу нафти у поєднанні з програмою „ЦІЛЬНИК”. Основна мета – інтенсифікація розробки родовища шляхом оптимального видобування сировини використовуючи розгалужені короткі стовбури, розрідження та перетворення нафти у малов’язкі вуглеводні безпосередньо у вибої свердловини за допомогою запропонованих нами кавітаційних методів. Відпрацювання оптимальних технологічних режимів розробки родовища з „важкою” нафтою. Ця технологія перспективна не тільки для двох родовищ України - Бугруватівському та Коханівському, а також і за кордоном. Наприклад, у РФ, Арланське нафтове родовище, що розташоване між Башкортостаном та Татарстаном має видобувні запаси майже у 4 млрд. т, але практичний видобуток складає не більш як 10%. Якщо буде відпрацьована ця технологія у нас і проведено її патентування, то вона буде використана не тільки в РФ на вказаному родовищі, а і багатьох країнах світу. Вказані технології направлені на багатократне підвищення ефективності розробки нафтових покладів України та найбільш повну переробку добутої вуглеводневої сировини. НАУКОВА НОВИЗНА РОБІТ Новизну науково-дослідних робіт Інституту складають: • методи, методики і сучасні технології дослідження покладів вуглеводневої та ін. сировини, експертування їх стану розробки та оптимальному керуванню режимами видобутку при їх реанімації; • методики побудови ефективних технологій переробки вуглеводневої сировини (нафти та конденсату) як на земній поверхні, так і в свердловині; • нормативно-методологічні основи організації розвідки, буріння, видобування, розробки, конструювання та ефективної переробки вуглеводневої сировини із виснажених, обводнених родовищ України. Інститут нафти УАН проводить фундаментальні та прикладні дослідження в галузі створення ефективних нафтогазових технологій. Практичні розробки Інституту спрямовані на вирішення задач, які сформульовані у Національній програмі розвитку нафтогазової промисловості України, Законі „Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”. Зазначимо, що творча діяльність Інституту триває упродовж останніх 15 років але була б неможливою без сприяння провідних російських та вітчизняних нафтових організацій: «РОСНЕФТЬ», «ВНИИНЕФТЬ», м. Москва, «Полюс», м. Радужний, Президії УАН, м. Київ, НГВУ «Чернігівнафтогаз», м. Прилуки, «Укрнафтогазінвест», м. Київ та багатьох інших організацій та приватних осіб. В обговоренні наших проектів, ухваленні рішень щодо принципів технологій, підтримці та розробці і застосуванні технологій брали активну участь наші колеги із багатьох організацій: Абрамов Ю.Д., Айзікович О.М., Архіпов А.А, Безхижко М. М., Білоусов Е.Л., Бернштейн А.М., Боксерман А.А., Боксерман Ю.А., Братухін Ю.Н., Бульбас В.М., Бялюк Б.О., Валуйский А.А., Верес С.П., Войтович Я.О., Войцеховськая С. А., Вяхирєв Р.І., Гавура В.Е., Гаріпов В.З., Гогоненков Р.Н., Григорян О.М., Давутов В.А., Дворецький П. І., Демехін Е.А., Дерев'яних В.Ф., Довжок Є.М., Дунець І.І., Думік В.І., Дундій О.С., Диблєнко В. П., Єрьомін Н. А., Жаркова Л.В., Желтов Ю. П., Жукова Н. А, Забиймоорота Є. О., Зарицький Б.Н. В., Зарубін Ю.А., Золотухін А.Б., Зубов М.В., Ільченко А. І., Ілюхін А.Г., В Камалов Р. Н., Качкін А.А., Качура І.Б., Кашек М.П., Климкін В.Л., Кобря Н.В., Ковалко М.П., Колєв А.А., Колонін А. Г., Конопльов Ю.В., Короленко В. П., Костюк Л.М., Кузнєцов Ф.А., Кривуша Л.С., Купний В. І., Курілюк Л. В., Кучернюк В.А., Лернер Р.А., Лігоцький Н.В., Лисицький В.М., Логацький В. М., Лозюк Д.П., Мазка С.О., Марухняк М.Й., Матвєєв І.В., Мацера Б.І., Миронов Л.С., Моісеєв В.М., Моргунюк В.С, Моргунюк П.В., Музичко І.І., Невінний О.В., Никіфоров А.І, Окрепкий Р.Н., Онипко О.Ф., Оснач А.М., Островський С.А., Паснік В.Й., Печьоркін М.Ф., Погорєлов В.Е., Порошков В.С., Прибишін В.І., Прокопенко І.Г., Пильова Н.Я., Пильов Ю.П., Прокопів М.Г., Сазонов В.П., Синицін А.Г., Скріпачов В.В., Степанов В.П., Стефурак Р.І., Сургучов М.Л., Тамко О.П., Тернавський А.А., Тімонін А.Б., Ткаченко І.М., Трошин О.Ф., Тупихін В.І., Фадєєв Є.О., Фірсов В. М., В Хайруллін Р., Хвільовицький М.О, Ходаков В.П., Цатурянц Г.А., Чашкін Ю.Г., Чепіков Г.М., Щелкарін Ю.В., Ширяєв Ю.Х., Шпак П.Ф. та багато інших. У цьому переліку іншим шрифтом виділені прізвища тих колег, хто, на жаль, вже ніколи не побачить і не оцінить результати виконаної нами роботи. Особливої подяки заслуговують колеги, аспіранти та співробітники, зусилля яких були спрямовані на створення та реалізацію технологій. На підставі наведеного вважаю за необхідність організацію Державного науково-дослідного полігону Інституту на Гнідинцівському родовищі для відпрацювання та подальшого розширеного впровадження перелічених технологій на інші родовища. Генеральний директор ІН УАН Академік УАН О.В. Войтович |
||||